Наші випускники

Харківський комп’ютерний фаховий коледж залишив у мене теплі та щирі спогади, адже педагогічний колектив завжди ставився до студентів з розумінням і підтримкою. Особливо хочу відзначити професіоналізм викладачів фахових дисциплін. Їхній досвід та вміння доступно пояснювати дуже допомогли мені у навчанні. Окрему подяку хочу висловити Грищенку Олександру Івановичу, який щиро дбав про нашу фізичну форму, проводив додаткові тренування та готував команду до змагань з волейболу, завжди надихаючи нас не здаватись. Навчання в коледжі стало для мене цінним і справді мотивуючим етапом, і я щиро вдячна всім викладачам за цей досвід.

Хочу поділитися своїм досвідом навчання у Харківському комп’ютерному фаховому коледжі. За роки навчання я переконалася, що це місце, де дійсно дбають про якість освіти. Викладачі тут — кваліфіковані фахівці, які не просто читають матеріал, а вміють пояснити складні речі доступно й цікаво, діляться реальним досвідом та підтримують студентів у розвитку.

Окремо хочу відзначити атмосферу чесності й відкритості. Під час усього навчання я не стикалася з корупцією чи несправедливим ставленням — усе оцінювання було прозорим та об’єктивним.

У коледжі дають справді важливі основи, які допомагають будувати кар’єру в ІТ. Отримані знання стали міцним фундаментом для подальшого навчання та роботи.

З упевненістю можу сказати, що Харківський комп’ютерний фаховий коледж — чудовий вибір для тих, хто хоче отримати якісну технічну освіту й підтримку на старті свого професійного шляху.

 Хотів би зазначити про глибинні знання з усіх предметів та подякувати усім співробітникам закладу за їх вклад в освіту. Через три роки після випуску отриманих знань більш ніж достатньо для навчання в університеті, а з окремих дисциплін отримані знання в коледжі навіть перевищують рівень що дає університет. Отримані знання в коледжі дозволяють їх ефективно поглиблювати з усіх дисциплін та стають в нагоді у вивченні нових та суміжних дисциплін, економлячи час та зусилля. Викладачі університету відмічають високий рівень знань з профільних предметів. Коледж дійсно дає знання та змогу вивчати та освоювати матеріал, а викладачі відповідально відносяться до своєї роботи допомагаючи засвоїти все з конкретної дисципліни. З усією відповідальністю можу сказати, що ХКФК був найкращим та найкориснішим місцем в моєму професійному шляху, та без нього подальше навчання було б набагато важчим, особливо в умовах повномасштабної війни коли навчання проходить дистанційно. Але навіть це не стає на заваді викладачів давати нові знання – навчання адаптоване під максимальний комфорт та ефективність студентів, а викладачі з розумінням ставляться до потенційних проблем студентів, допомагаючи їм отримати необхідні знання.

Обирав для вступу між цим і радіотехнічним коледжем (тоді ще технікумом), за відчуттями обрав ХКФК і не пошкодував. Перше, що спадає на думку при виборі спеціалізованого коледжу, — це актуальність інформації і рівень викладання. І можу запевнити, що викладачі — одні з найкращих, із ким доводилося працювати. Предмети викладаються жваво і з великою кількістю практичних завдань. Навчальні програми постійно переглядаються на актуальність. Коледж співпрацює із різними компаніями в ІТ-сфері й особисто мені допоміг із працевлаштуванням (працюю з кінця 4 курсу). Окрім профільних, викладачі інших предметів залишили багато теплих спогадів. Якщо ви займалися спортом у школі, то можете бути певними, що вашим талантам тут теж нададуть відповідну увагу.

Озираючись у минуле, я жодного разу не пошкодував, що вирішив піти після 9 класу і обрав саме цей коледж.

Для мене навчання в Харківському компʼютерному фаховому коледжі стало не просто черговим етапом освіти, а справжнім переходом у доросле життя. У школі ми ще залишаємося в затишному світі дитинства, але саме коледж допоміг мені по-справжньому відчути, як влаштоване «реальне» життя. Тут я навчилася мислити як доросла людина, приймати рішення, бачити наслідки, планувати, брати ініціативу. І водночас здобула хорошу технічну базу, яка й досі служить мені опорою в роботі. Коледж став безпечним, але дуже потрібним простором між школою й світом справжніх викликів. Якщо залишатися в школі, легко втратити зв’язок із тим, що відбувається в житті поза її межами.Ти виходиш у реальний світ і почуваєшся загубленим. Начебто маєш знання, але не розумієш, що робити з ними, куди рухатись і як поводитись у нових ситуаціях. А тут навпаки, тебе готують до цього світу, поступово, з підтримкою. Рекомендую тим, хто хоче не просто отримати диплом, а вирости.

Група П-81, куратор – Корольова Олена Олексіївна.

Для мене ХПКК став тією сходинкою, де я чітко усвідомив свої життєві цілі. Вступив у 2008 році на спеціальність “Розробка програмного забезпечення”. До цього відвідував підготовчі курси, які допомогли успішно вступити на бюджет. Навчання в коледжі було насиченим, емоційним, яскравим – це вже не школа, тут ти відчуваєш себе студентом. Коледж допомагає зрозуміти, що потрібно справді вчитися, щоб стати кваліфікованим спеціалістом. Спочатку навчання не було складним – шкільна програма поєднувалася з першими кроками в ІТ- сфері. З кожним курсом з’являлося все більше профільних предметів: від архітектури ПК до реальної розробки програмного забезпечення. На четвертому курсі, якщо не помиляюсь, залишилися лише фахові дисципліни. Коли писав диплом, відчув, яке це задоволення – створити програму, що реально працює і приносить користь. Думаю, мене зрозуміють багато хто з тих, хто пройшов цей шлях. Можу з упевненістю сказати, що коледж дає дуже добру базу знань для подальшого розвитку ІТ- спеціаліста. Після навчання залишилися тільки теплі спогади та позитивні емоції. Щиро вдячний усім викладачам коледжу за технічні знання і життєві поради.

Закінчила коледж у 2010 році. Після випуску вступала одразу до трьох вишів на бюджет – до ІНЖЕКу, ХНУРЕ та Політеху. Обирала місце навчання самостійно. Усіма знаннями, якими зараз володію, завдячую саме коледжу та досвіду, набутому з часом. Навчання в університеті, чесно кажучи, пройшло марно – вважаю, що треба було вступати на заочне відділення і відразу йти працювати. Якби не коледж, мені було б набагато складніше – у виші знань не давали, але питали багато 🙂

Для мене роки навчання в коледжі промайнули дуже швидко. Навчатися було неважко, але ефективно. Окремо хочу відзначити викладачку математики Сталіну Василівну – саме вона навчила мене відчувати математику, а не зубрити її. Дякую викладачці програмування Олені Олексіївні – так, ми писали код на дошці, але це були основи, які глибоко закарбувалися в пам’яті й були розібрані до дрібниць. Дякую також Ларисі Миколаївні – вона навчила вже не просто основ, а того, що я використовую у роботі й досі: принципи ООП, методології розробки тощо. Якби мені довелося знову обирати свій шлях – я б знову вступила саме до цього коледжу! Після мене в коледжі навчалася моя двоюрідна сестра на відділенні бухгалтерського обліку – вона також вступила на бюджет в ІНЖЕК і зараз працює у престижній компанії, де ведеться бухгалтерія англійською мовою. Друга двоюрідна сестра зараз навчається в коледжі й, наскільки я знаю, дуже задоволена.

Мене звуть Вікторія, і сьогодні я хочу поділитися з вами своєю історією, яка триває вже 23 роки. Історією, що розпочалася у далекому 2002 році та нерозривно пов’язана з нашим рідним ХПКК. Минуло вже двадцять років від дня мого випуску, але варто лише переступити поріг коледжу — і в пам’яті оживають обличчя людей, які зробили мої студентські роки по-справжньому особливими. Хочу з великою повагою згадати директора Луценка Сергія Степановича, людину, яка задавала тон усьому навчальному процесу та створювала атмосферу довіри й розвитку. Особлива подяка і Сметанкіну Олександру Володимировичу, викладачу охорони праці, — його уроки були не просто заняттями, а важливими життєвими орієнтирами, які й досі допомагають у роботі та повсякденному житті. З ніжністю та вдячністю згадую свого керівника групи Б-26 (Бухгалтерський облік) — Титову Ольгу Дмитрівну. Вона завжди була поруч, підтримувала, вірила в нас і вміла знайти підхід до кожного. Це була наша друга мама в стінах коледжу.

Не можливо забути Грищенка Олександра Івановича — нашого викладача фізкультури, тренера, справжню Людину з великої букви.

Його уроки були набагато більше, ніж просто заняття — це була справжня хвиля енергії, радості та натхнення, від якої серце билося швидше, а обличчя саме освітлювалося усмішкою. Він умів запалити в нас жагу до руху, навчити працювати в команді, підтримати, коли було важко, і подарувати стільки сміху, що коридори коледжу відлунювали дзвінким гомоном. Кожне його слово, кожен рух і кожен жарт залишили слід у моєму серці, і ці спогади зігрівають мене досі, нагадуючи, що справжня енергія вчителя здатна змінювати життя. А надзвичайно теплі й глибокі уроки Ковальової Катерини Геннадіївни та Корнілової Тетяни Іванівни подарували нам любов до слова й навчили бачити світ не тільки очима, а й душею.

Я пам’ятаю все: ранкові пари, запах свіжих конспектів, підготовку до заліків, жарти в коридорах, підтримку одногрупників. Ми росли тут не лише як майбутні фахівці — ми ставали дорослішими, сильнішими та впевненішими. Викладачі ХПКК були для нас не просто вчителями. Вони вірили в нас більше, ніж ми самі в себе. І саме ця віра дала мені крила. Завдяки тим основам, які я отримала тут, я змогла побудувати свою професійну дорогу і сьогодні працюю у престижній міжнародній компанії AB InBev Efes Україна.

І з гордістю можу сказати: мій шлях почався саме тут — у ХПКК. Але моя історія — це не лише про мене. Коледж став для нашої родини справжньою традицією: через 18 років після мого випуску ХПКК закінчив мій брат, а сьогодні в цих стінах навчається і мій син. Це справжня династія, і я щиро пишаюся тим, що наш шлях продовжується саме тут.

Дорогі викладачі, дякую вам за те, що були поруч, за те, що вчили нас не лише предметам, а й людським цінностям. За віру, за підтримку, за тепло, за ту атмосферу, яку неможливо передати словами. За те, що ви вкладали в нас не лише навчання — а частинку свого серця. Дякую. За знання. За підтримку. За віру. За тепло. Дякую коледжу за дружбу, за досвід, за вектор у життя, за частинку серця, яку він подарував кожному з нас. Дорогий ХПКК, ти назавжди залишаєшся моїм домом, моєю опорою, моєю історією. І я вдячна всім за те, що ця історія живе в мені й далі.

У 1998 році вступив до коледжу після 9- го класу на спеціальність «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж». У коледжі отримав ґрунтовні теоретичні та практичні знання, які дозволили мені після його закінчення вступити до Харківського національного університету радіоелектроніки. Також, завдяки загальній технічній спрямованості коледжу, я здобув поглиблені знання з користування ПК і спеціалізованими програмами. А завдяки викладацькому складу, який умів легко і цікаво подавати матеріал, я вирішив розвиватися саме у цьому напрямі. Отриманих у ХПКК знань було достатньо, щоб без труднощів пройти співбесіду й вступити одразу на 2 курс вишу. Після здобуття кваліфікації спеціаліста я вступив до магістратури в Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», а згодом закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію й отримав науковий ступінь кандидата наук. Я щиро радий, що в моєму житті був Харківський патентно- комп’ютерний коледж.